Автор: Ольга Шепель

Буває, що деякі фахівці, маючи відношення до переговорів або будь якого виду врегулювання спорів, уявляють себе медіаторами вже за родом своєї діяльності. І тому з початку нашого знайомства вони кажуть, що прийшли до нас відразу за сертифікатом. Однак в процесі навчання їх очікує відкриття – виявляється, цей процес не схожий ні на що, що вони знали або пробували робити раніше. Слідом за цим потрясінням до них приходить розуміння, що знадобляться певні зусилля і час, щоб навчитися мислити і діяти як медіатор. І тут ми з колегою стаємо особливо пильні, оскільки, зачаровані процесом медіації, наші учасники деякий час думають, що їм належить перевтілитися в когось зовсім іншого. Уява малює їм медіатора доброю, вирозумілою, милою, ввічливою, м'якою людиною.

У деяких в цей момент з'являється невпевненість та сумніви: «Я не такій… У мене не вийде…»

У інших може виникнути супротив цьому ідеалізованому образу: «Я не такій! І не хочу таким ставати!».

Полегшення і до тих і до інших приходить значно пізніше, разом з розумінням, що не існує ідеального медіатора. Кожному фахівцеві важливо зберегти свою індивідуальність і вже точно не потрібно ставати милим. Найкраще, що можна зробити - бути собою, а не грати вигадану роль.

А що дійсно важливо у професії медіатора, так це плекати в собі ПОВАГУ. До себе і до інших людей. Коли людина підходить до взаємодії з іншими з повагою, це проявляється в її поведінці:

⁃ відсутністю суєти;
⁃ спокійною впевненістю в собі;
⁃ уважністю до людей.

У роботі медіатора ця уважність не має нічого спільного з догідливістю або послужливістю, а проявляється як бажання і прагнення зрозуміти, що стоїть за конфліктною поведінкою сторін у медіації.

- вірою в здоровий глузд сторін і здатністю дочекатися, коли вони знову зможуть відновити контроль над своїми розбурханими емоціями.

Таке відношення медіатора дозволяє учасникам відчувати себе у процесі спілкування із фахівцем безпечно, з одного боку, а також відчувати себе важливим та сильним, з іншого. Залишаючися у межах індивідуального стилю, медіатор також спостерігає, що відбувається в медіації прямо зараз для того, щоб відреагувати адекватно. І в цей момент він аж ніяк не милий, а швидше твердий. Твердий у своїй повазі до кожного учасника процесу і в дотриманні принципів медіації. Ця якість у його роботі стає для сторін надійною опорою в той момент, коли через ескалацію і наростаючі емоції ґрунт тікає з-під ніг, і з'являється страх, що далі може бути тільки гірше.

Всі описані якості і здатності у фахівця розвиваються, зміцнюються, проростають рисами характеру у процесі навчання медіації та його подальшої професійної практики.